- хазяїнів
- -нова, -нове.Прикм. до хазяїн 1-4). || Належний хазяїнові.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
хазяїн — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
хазяїнів — прикметник … Орфографічний словник української мови
хазяїн — а, ч. (мн. хазяїни/, і/в і хазяї/, ї/в). 1) кого, чого і без додатка. Власник якогось господарства, речей, майна і т. ін. на правах приватного або суспільного володіння; господар (у 2 знач.). || Приватний наймач робочої сили. || Підприємець. ||… … Український тлумачний словник
хазяєчка — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
хазяїновитий — прикметник рідко … Орфографічний словник української мови
хазяїновито — прислівник незмінювана словникова одиниця рідко … Орфографічний словник української мови
хазяїнувати — дієслово недоконаного виду хазяйнувати рідко … Орфографічний словник української мови
хазяїновитість — тості, ж. Властивість за знач. хазяїновитий … Український тлумачний словник
хазяїнування — я, с. Дія за знач. хазяїнувати … Український тлумачний словник
хазяїнуватість — тості, ж. Властивість за знач. хазяїнуватий … Український тлумачний словник